Розацеа («рожеві вугрі»)
Розацеа (рожеві вугрі) — поширене хронічне захворювання шкіри обличчя, для якого характерні почервоніння, телеангіектазії, гіперемія та еритема (судинний компонент), а також папули й пустули (запальний компонент). Ці прояви можуть зберігатися протягом місяців або навіть років.
Розацеа є досить поширеним захворюванням, яке, на жаль, нерідко залишається нерозпізнаним не лише самими пацієнтами, а й медичними працівниками. Це пов’язано з неспецифічністю та мінливістю клінічних проявів на ранніх стадіях.
Найчастіше розацеа зустрічається у людей зі світлою шкірою. Жінки хворіють частіше, однак тяжкі пізні ускладнення, зокрема ринофіма, зазвичай розвиваються саме у чоловіків.
Захворювання найчастіше проявляється у віці 40–50 років, хоча в окремих випадках може виникати у дітей, підлітків і людей похилого віку.
Попри те, що у жінок перебіг розацеа зазвичай є менш тяжким, саме в них це захворювання нерідко стає причиною виражених психоемоційних розладів, що частково пояснює його частішу діагностику серед жіночої статі.
Етіологія та патогенез
На сьогодні вважається, що розвитку розацеа сприяє поєднання кількох чинників: генетичної схильності, підвищеної проникності судин, накопичення в шкірі медіаторів запалення та продуктів обміну. Водночас точні причини виникнення розацеа досі остаточно не встановлені.
Особливу увагу варто приділити тригерним факторам, які можуть провокувати загострення захворювання.
Перепади температури та погодних умов. Шкіра з розацеа однаково чутливо реагує як на сильний мороз, так і на літню спеку. Різка зміна температури між приміщенням і вулицею також може посилювати почервоніння, викликати поколювання та відчуття печіння.
Сонячне випромінювання. Ультрафіолет є одним із найагресивніших чинників для гіперчутливої шкіри. Навіть незначна інсоляція може спричинити загострення захворювання та погіршити його перебіг. Саме тому всім пацієнтам із розацеа рекомендується використовувати сонцезахисні засоби протягом усього року.
Порушення дієти. Гарячі напої, гостра їжа, алкоголь та інші продукти, що подразнюють організм, можуть посилювати симптоми захворювання та погіршувати самопочуття. Крім того, існує взаємозв’язок між активністю розацеа та станом шлунково-кишкового тракту, що необхідно враховувати під час лікування.
Емоційні чинники. Як позитивні, так і негативні емоції, стресові та екстремальні ситуації можуть швидко провокувати стійке почервоніння або загострення процесу. Багато фахівців розглядають розацеа як захворювання з вираженим психосоматичним компонентом, що робить активну участь самого пацієнта важливою складовою успішного лікування.
Косметичні засоби та інші зовнішні подразники. Шкіра пацієнтів із розацеа є надзвичайно чутливою, тому для догляду рекомендується використовувати лише м’які засоби без подразнювальних компонентів і кислот, особливо фруктових. Декоративну косметику також слід обирати дуже ретельно, віддаючи перевагу засобам без агресивних ароматизаторів та інших потенційно подразнювальних компонентів. Бажано, щоб косметика містила зелений пігмент, який допомагає візуально маскувати почервоніння та судинні «зірочки».
Гормональні зміни. Перебіг розацеа нерідко погіршується в період менопаузи. Саме цим частково пояснюється висока частота виявлення захворювання у жінок віком 40–50 років, коли відбуваються активні гормональні зміни.
Роль мікроорганізмів. Значення таких мікроорганізмів, як Propionibacterium acnes, Demodex folliculorum та Demodex brevis, у розвитку розацеа залишається остаточно не з’ясованим. Водночас у деяких випадках системне або місцеве застосування антимікробних препаратів демонструє високу ефективність у лікуванні цього захворювання.
Клінічна картина
Розацеа характеризується поліморфною клінічною картиною та класично проходить кілька стадій розвитку:
Епізодична еритема (розацейний діатез)
На цьому етапі постійних змін на шкірі обличчя ще немає, однак під впливом різних тригерних факторів виникає стійке почервоніння, яке може супроводжуватися поколюванням і незначним свербежем. Водночас суб’єктивні скарги спостерігаються не у всіх пацієнтів.
I стадія — стійка помірно виражена еритема з поодинокими телеангіектазіями (судинними зірочками).
На цій стадії зміни шкіри стають постійними, хоча періодично спостерігаються загострення процесу.
II стадія — стійка помірно виражена еритема, множинні телеангіектазії, папули та пустули.
III стадія — стійка інтенсивна еритема, щільні скупчення телеангіектазій, що утворюють судинні сплетення (особливо в ділянці носа), папули, пустули, вузли та обмежений стійкий набряк шкіри різного ступеня вираженості.
На цій стадії можливе формування характерних гіпертрофічних змін (фім): ринофіми, гнатофіми, метофіми, отофіми та блефарофіми.
Діагностика
У більшості випадків для встановлення діагнозу розацеа достатньо клінічного огляду. Проте це не виключає необхідності детального збору анамнезу та комплексного обстеження пацієнта. Адже розацеа нерідко поєднується із захворюваннями інших органів і систем.
Також важливо пам’ятати, що під маскою розацеа можуть перебігати інші дерматологічні захворювання. Найбільшу клінічну схожість із розацеа мають фотодерматит, періоральний дерматит і дерматити, спричинені тривалим зовнішнім застосуванням глюкокортикостероїдів. Крім того, розацеа необхідно диференціювати з акне (вульгарними вуграми), запальним волосяним лишаєм, дискоїдним червоним вовчаком (ДЧВ), себорейним дерматитом і саркоїдозом шкіри.
Під час обстеження особливу увагу приділяють стану шлунково-кишкового тракту. Насамперед необхідно виключити гастрит, коліт, гепатит і холецистит, а також санувати осередки хронічної інфекції та оцінити стан ендокринної системи.
Лікування
Необхідною умовою успішного лікування є усунення етіологічних і провокуючих факторів, а також виключення засобів, що подразнюють шкіру обличчя. Обов’язковим є щоденне використання м’яких сонцезахисних засобів широкого спектра дії (із захистом від UVA- та UVB-випромінювання).
Рекомендується дотримуватися щадної дієти, виключити вживання алкоголю, міцного чаю, кави, шоколаду, гарячої їжі та гострих спецій. Також слід уникати швидкого прийому їжі, різких перепадів температури, надмірної інсоляції, використання подразнювальної косметики, мазей і кремів із глюкокортикостероїдами, механічного травмування шкіри та стресових ситуацій.
Шкіра пацієнтів із розацеа характеризується підвищеною чутливістю та косметичною непереносимістю. Тому рекомендується відмовитися від засобів, що містять агресивні компоненти, зокрема в’яжучі та тонізувальні речовини, ментол, камфору, лаурилсульфат натрію. Для очищення шкіри найкраще використовувати м’які безмильні засоби, наносячи їх кінчиками пальців.
Важливо враховувати і психоемоційний стан пацієнтів. Саме тому використання декоративної косметики не лише дозволене, а й часто рекомендоване. Для маскування почервоніння доцільно використовувати легкі косметичні засоби із зеленими пігментами, які не містять подразнювальних компонентів.
Медикаментозне лікування
Лікування розацеа може включати як місцеву, так і системну терапію.
Для місцевого лікування застосовують:
- препарати бримонідину — забезпечують тимчасовий судинозвужувальний ефект. Максимальна тривалість дії становить близько 8 годин;
- азелаїнову кислоту — переважно у формі гелю. Найефективніша при папульозній і пустульозній формах розацеа;
- метронідазол — у формі крему, лосьйону або гелю. У тяжких випадках його поєднують із системною антибіотикотерапією;
- ретиноїди — пригнічують ріст ендотелію судин і зменшують ризик утворення телеангіектазій;
- інгібітори кальциневрину — ефективні при висипаннях, пов’язаних із застосуванням глюкокортикостероїдів, а також можуть використовуватися як альтернативний варіант лікування розацеа.
Це основні препарати, однак залежно від клінічної ситуації лікар може призначити й інші лікарські засоби.
Системна терапія
Системне лікування застосовують при стійкому або тяжкому перебігу захворювання. Препаратами вибору є антибіотики широкого спектра дії (доксициклін, тетрациклін) та ізотретиноїн.
Дуже важливо не розпочинати прийом цих препаратів самостійно. Вони призначаються лише після ретельного обстеження та консультації лікаря-дерматолога.
Апаратне лікування
Одним із сучасних методів лікування розацеа є IPL-терапія (інтенсивне імпульсне світло). Ця неінвазивна методика дозволяє:
- зменшити або усунути телеангіектазії;
- зменшити вираженість еритеми;
- скоротити кількість папул і пустул;
- подовжити періоди ремісії.
IPL-терапія є ефективною альтернативою або доповненням до медикаментозного лікування.
Прогноз
Перебіг розацеа, на жаль, залишається непередбачуваним. Сучасні методи лікування дозволяють ефективно контролювати прояви захворювання, однак навіть після успішної терапії симптоми можуть з’являтися повторно.
Косметологічні процедури при розацеа
За відсутності протипоказань і за рекомендацією лікаря до комплексного лікування можуть бути включені такі процедури:
- IPL-терапія;
- фотобіомодуляція;
- плазмотерапія;
- кріотерапія;
- професійне гігієнічне очищення шкіри.
